Особливості удобрення

Карбамід – універсальне добриво щодо способів застосування та широкого спектру культур. Застосовується самостійно та в складі бакових сумішей, в тому числі з пестицидами та мікродобривами.

В основне удобрення та ґрунтове підживлення карбамід можна вносити на всіх типах ґрунтів. Обов’язковою умовою при такому внесенні є його закладання на певну глибину, краще з перемішуванням з ґрунтом. Це запобігає втратам азоту у вигляді аміаку. Із внесеного зазделегідь за 2-3 тижні до посіву карбаміду біурет майже повністю розкладається і вимивається, не впливаючи токсично на проростки рослин.

Листкове підживлення карбамідом проводиться як самостійно, так і в складі бакових сумішей. Підживлення розчином карбаміду рекомендується проводити при температурі повітря від 10 до 20 градусів тепла у вечірні години або вдень за хмарної погоди протягом майже всієї вегетації. Концентрація робочого розчину може досягати до 10-15% в залежності від фази розвитку культури. Чим менша фаза розвитку, тим концентрація може бути вищою. В бакових сумішах з пестицидами значно підвищує їх ефективність. Карбамід – єдине азотне добриво, яке рекомендується використовувати у фазі молочно-воскової стиглості зерна озимої пшениці у вигляді водного розчину з 3-5% концентрацією. Таке підживлення не впливає на підвищення врожайності, але воно істотно підвищує вміст білка у зерні.

Розчинення карбаміду у воді супроводжується зниженням температури розчину. Зі збільшенням концентрації карбаміду в розчині зростає різниця температур води і розчину в сторону зниження температури останнього. Для уникнення термічного стресу рослиною, при використанні свіжоприготовленого розчину карбаміду, різниця між температурами розчину і повітря не повинні перевищувати 10^оС.