Основне удобрення
Основне удобрення
Садіння (BBCH 00)
Садіння (BBCH 00)
Сходи (BBCH 9-10)
Сходи (BBCH 9-10)
Утворення бічних пагонів (BBCH 21-29)
Утворення бічних пагонів (BBCH 21-29)
Цвітіння (BBCH 61-67)
Цвітіння (BBCH 61-67)
Формування бульб (BBCH 71-75)
Формування бульб (BBCH 71-75)
Початок пожовтіння-побіління листя, дозрівання бульб (BBCH 91-93)
Початок пожовтіння-побіління листя, дозрівання бульб (BBCH 91-93)
Повна технічна стиглість бульб (BBCH 97)
Повна технічна стиглість бульб (BBCH 97)
Цветом обозначены удобрения:
азотные фосфорные калийные комплексные специалитеты
*Примечание.

Рекомендації наших аналітиків щодо норм внесення добрив основані на вивченні потреб кожної окремої рослини на різних етапах її розвитку.

Картопля

Особливості удобрення.

Використання картоплі для насіння, харчових і технічних цілей впливає на систему удобрення. Слаборозвинута і неглибоко розміщена коренева система обмежує здатність поглинати поживні речовини з глибших шарів ґрунту.

Споживання елементів живлення на формування 1 т бульб з гичкою залежить від тривалості вегетації і становить 4-7 кг N, 1,5-2,0 P2O5 та 6-9 кг K2O. Кальцію, магнію та сірки споживається приблизно рівно, по 0,6-0,8 кг/т.

Збалансоване живлення забезпечує високу врожайність і належну якість бульб. Норми елементів живлення залежать від рівня забезпеченості ними ґрунтів, механічного складу ґрунту та напряму використання бульб. Протягом вегетації споживання елементів живлення нерівномірне. До цвітіння картоплею засвоюється до 75% азоту, 65% фосфору і калію та близько 50% магнію. Ця кількість елементів живлення використовується на ріст вегетативної маси. З інтенсифікацією росту бульб використовується решта незасвоєної частини елементів живлення, а також проходить їх відтік з вегетативної маси в бульби. На період збирання врожаю бульби містять до 80% азоту, 90% фосфору і 95% калію, спожитих на формування врожаю.

При удобренні азотними добривами слід звертати увагу на те, що недостатня кількість азоту послаблює ріст, частково знижує врожайність і вміст крохмалю. Надмірне удобрення азотом веде також до зниження врожаю через інтенсивне наростання вегетативної маси, росту столонів другого і третього порядків, погіршує якість продукції збільшеним вмістом нітратів, знижує товарність, вміст крохмалю і лежкість бульб. Кращою формою азотних добрив є амонійна, що забезпечує пролонговану дію та позитивно впливає на урожайність і якість. Також знижує ураження бульб паршею, що погіршує їх якість та товарний вигляд. Нітратні та амідні форми теж можна використовувати в системі удобрення.

Вносити азотні добрива під картоплю краще весною в передсадивний обробіток ґрунту.

Фосфорні добрива забезпечують інтенсивний ріст кореневої системи та прискорюють розвиток рослин картоплі, зростання врожайності, підвищують стійкість бульб до хвороб та сприяють кращому їх достиганню. Недостатнє фосфорне живлення може привести до накопичення нітратів.

Форма застосування фосфорного удобрення, водорозчинна чи кислоторозчинна залежить від реакції ґрунтового розчину та часу внесення. При внесенні перед садінням і при садінні слід застосовувати водорозчинні форми. Ефективність фосфорного удобрення зростає за достатнього зволоження.

Картопля, як калієфільна культура, позитивно реагує на калійні добрива. Калійне живлення стимулює утворення крохмалю та збільшує стійкість бульб проти пошкоджень, знижує вміст розчинних вуглеводів, підвищує лежкість бульб. Насадження картоплі, добре забезпечені калієм, використовують менше води на створення сухих речовин та краще переносять посуху. Нестача калію затримує відтік вуглеводів з листя до бульб та зменшує в них вміст крохмалю. Надлишок калію може підвищити вміст води у бульбі, а сумісно з надлишком азоту – збільшує втрати при зберіганні.

Проблемою є те, що удобрювати калійними добривами необхідно з врахуванням наявності у їх складі хлору, який може погіршувати якість бульб. Калійні добрива з вмістом хлору вносять завчасно, щоб протягом осінньо-зимового періоду хлор з добрива вимився і перемістився в глибші горизонти. Безхлорні калійні добрива вносять як восени, так і весною в передпосівний обробіток ґрунту. На ґрунтах легкого механічного складу калійні добрива доцільно вносити весною.

Для кращого формування бульб та посилення синтезу крохмалю, нейтралізації надлишкового азотного живлення велике значення має забезпечення картоплі магнієм, особливо на легких ґрунтах та на фоні посиленого калійного удобрення.