Особливості удобрення.

Соняшник основна олійна культура України з високою рентабельністю. На формування 1т насіння з відповідною кількістю побічної продукції соняшник споживає 40-55 кг N, 15-25 кг P₂O₅ та 100-120 кг K₂O. Безпосередньо з насінням виноситься близько 26 кг N, 12 кг P₂O₅ та 10 кг K₂O. Решта поживних речовин, яка становить близько 70-75% азоту, 50-55% фосфору і до 93% калію винесених на формування врожаю, з нетоварною продукцією повертається назад в ґрунт для використання наступними в сівозміні культурами. Говорити про виснаження ґрунту соняшником на елементи живлення недоречно, оскільки в нього добре розвинута коренева система і він в змозі в процесі свого росту поглинати елементи живлення з глибоких шарів ґрунту і повертати їх у верхні з побічною продукцією, з якої вони вивільняються під дією біологічних і хімічних факторів. Інтенсивно виснажує соняшник ґрунт тільки на ґрунтову вологу через високе її споживання. Транспіраційний коефіцієнт один з найвищих серед сільськогосподарських культур.

Система удобрення соняшнику базується на основному і припосівному внесенні добрив, а також на підживленні. Перевагу слід надавати двом першим. В припосівне удобрення вносять N_10-15 або N_10-15P_15-30. Може бути повне припосівне удобрення N_10-15P_10-15K_10-15. Ефективне підживлення тільки в разі недостатнього основного удобрення, несприятливих погодних умов або видимих ознак голодування на ранніх фазах росту, максимум до восьмого листка за достатнього вологозабезпечення. В пізніші фази ефективність підживлення проявляється слабо.

На етапі росту до фази початку формування кошика помірно споживаються азот і калій та посилено фосфор. Від початку формування кошика і до початку цвітіння азот, фосфор і калій засвоюються з максимальною інтенсивністю. В період цвітіння і до достигання насіння спостерігається помірне споживання азоту і фосфору та посилене – калію.

Надмірне азотне живлення на ранніх фазах росту знижує урожайність, тому краще використовувати форми азотних добрив з пролонгованою дією, амонійною та амідною. Нітратна форма сприяє швидкому нарощуванню вегетативної маси, але віддаляє формування кошика, що в підсумку знижує врожайність. До закінчення цвітіння споживається до 80% потреби азоту.

Достатнє фосфорне живлення важливе на початку росту для формування кореневої системи та в період формування насіння, накопичення олії.

Калій засвоюється соняшником протягом всієї вегетації, з найбільшою інтенсивністю у фази від формування кошика і до закінчення цвітіння. В період формування насіння недостатнє калійне живлення знижує урожай, вміст олії в насінні і розбалансовує рівень насичених і ненасичених жирних кислот. При низькому вмісті обмінного калію в ґрунті рівень урожайності залежить від калійного удобрення.

На вміст олії впливає і живлення сіркою.